Набуття Україною членства в Раді Європи
Рада Європи (РЄ) – найстаріша загальноєвропейська організація, яка була створена 5 травня 1949 року з метою «досягнення більшого єднання між її членами для збереження і втілення у життя ідеалів і принципів, які є їх спільним надбанням, сприяння їх економічному та соціальному прогресу». Основною статутною умовою для приєднання країн до РЄ є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов'язання забезпечити права та основоположні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією. Вступ країни до РЄ свідчить про її демократичний вибір, спрямованість на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів. Саме тому 14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ. 9 листопада 1995 р. відбулася урочиста церемонія вступу України до РЄ, у Страсбурзі на площі перед Палацом Європи було піднято Державний прапор України.
Україна зацікавлена у посиленні ролі Ради Європи в процесах європейської інтеграції та підвищення її міжнародного авторитету. При цьому у рамках РЄ наша держава виходить з необхідності захисту національних інтересів та довгострокового стратегічного бачення власної європейської перспективи.
Участь України у керівних органах РЄ
Відповідно до Статуту РЄ, Україна представлена в усіх головних органах РЄ. Міністр закордонних справ України представляє нашу державу у Комітеті міністрів Ради Європи (КМ РЄ) - керівному органі цієї Організації.
Постійне представництво України при Раді Європи забезпечує представництво нашої держави у повсякденній роботі КМ РЄ, його комітетів та робочих груп.
Важливу місію спрямування діяльності Ради Європи на вирішення пріоритетних питань загальноєвропейського розвитку Україна виконувала під час свого головування в Комітеті міністрів РЄ у травні-листопаді 2011 року.
У Парламентській асамблеї Ради Європи (ПА РЄ), яка визначає основні напрямки діяльності Організації та має консультативний статус, наша держава представлена Постійною делегацією Верховної Ради України у складі 24 народних депутатів (12 основних членів та 12 їх заступників). ПА РЄ є форумом, де українські парламентарі мають можливість брати участь у розробці концептуальних основ діяльності РЄ шляхом підготовки відповідних доповідей.
Рада Європи завжди визнавала значимість демократичних засад на місцевому і регіональному рівнях. Захист та зміцнення органів місцевої і регіональної влади є одним з ключових пріоритетів діяльності Організації і, зокрема її Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (КМРВ РЄ). Конгрес є консультативним органом. Згідно з Статутом, він представляє місцеві і регіональні органи влади країн-членів Ради Європи. 24 представники України входять до складу делегації України у КМРВ РЄ. Завдяки участі у роботі Конгресу, делегація України бере участь в обговоренні спільних проблем та обміні досвідом на рівні представників органів місцевої і регіональної влади європейських країн та своєю діяльністю забезпечує вплив України на розвиток місцевої демократії на загальноєвропейському рівні.
У рамках РЄ діє одна із найефективніших міжнародних інституцій із захисту прав людини – Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). До компетенції Суду належить розгляд справ на основі індивідуальних звернень фізичних осіб, груп осіб або недержавних організацій про порушення державою-учасницею Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) їх прав, гарантованих цією Конвенцією.
Україна підписала ЄКПЛ 9 листопада 1995 року. Після її ратифікації Верховною Радою України 17 липня 1997 року та з набранням нею чинності для України наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію ЄСПЛ. Представництво України в ЄСПЛ здійснює Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
Серед основних питань, що є причиною звернень українських громадян до ЄСПЛ є такі:
- невиконання або тривале виконання рішень національних судів;
- надмірна тривалість провадження досудового слідства у кримінальних справах і судового розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ;
- незабезпечення права на належний судовий захист, неефективність розслідування кримінальних справ правоохоронними органами за скаргами на неналежне поводження з боку представників органів держави;
- порушення майнових прав;
- неналежні умови тримання та лікування осіб, які перебувають під вартою.
Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) є незалежним консультативним органом, який було утворено у 1990 році згідно з Резолюцією 90(6) КМ РЄ про Часткову угоду, яка заснувала цю інституцію. Венеціанська комісія є загальновизнаним європейським та світовим консультативним юридичним органом. Особливого значення мають висновки Комісії з питань, які стосуються відповідності європейським стандартам проектів законодавчих актів або законів. Відповідно до Статті 2 Статуту до складу Венеціанської комісії входять незалежні експерти, які отримали міжнародне визнання завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інститутах або через свій внесок у зміцнення права та розвиток політичних наук. Члени комісії діють в індивідуальній якості та не отримують від будь-кого жодних інструкцій.
Іншим практичним внеском у підтримання та розвиток співпраці України і РЄ та забезпечення активної ролі нашої держави у стандартотворчій діяльності Організації роблять українські фахівці, які представляють Україну у численних профільних міжурядових експертних комітетах РЄ.
Внесок України у посилення ролі РЄ в загальноєвропейському контексті та співробітництво України з РЄ в різних сферах
Україна є активним учасником діяльності Ради Європи. Важливим напрямком в рамках участі України у діяльності РЄ є залучення нашої держави як країни-члена Організації до процесу інституційного реформування РЄ, а також зміцнення співробітництва між Радою Європи та Європейським Союзом. Основні пріоритети та ключові галузі співробітництва двох структур визначені у Меморандумі про взаєморозуміння між РЄ та ЄС (2007р.), метою якого є посилення співпраці РЄ та ЄС у сферах, що становлять спільний інтерес, зокрема, таких як забезпечення прав людини та основних свобод, демократичний розвиток, міжкультурний діалог, освіта, соціальна сфера, молодіжна політика.
У рамках імплементації цього документа наша держава у співпраці з РЄ провела у 2008 р. дві Європейські міністерські конференції - з питань міграції (Київ, 4-5 вересня 2008 р.) та з питань молодіжної політики (Київ, 8-10 жовтня 2008 р.). У ході зазначених заходів були ухвалені програмні документи, які визначають політику та пріоритети діяльності РЄ у зазначених галузях на наступні роки.
21-23 жовтня 2009 р. у Києві відбулась 5-та сесія Форуму Ради Європи "За майбутнє демократії", присвячена темі „Виборчі системи: зміцнення демократії у XXI-му столітті”. Висновки Форуму дозволяють започаткувати роботу всіх інституцій РЄ для вироблення рекомендацій з поширення досвіду найкращих європейських виборчих практик та їх оптимізації. Саме тому київський Форум може розглядатися як важливий етап у контексті універсалізації демократичних стандартів РЄ у сфері виборчих систем.
Україна також бере активну участь у реалізації програм та проектів РЄ у сфері освіти та культури. На постійній основі проводиться робота з просування інтересів України в культурно-гуманітарній сфері делегаціями України в КМ РЄ, ПА РЄ та КМРВ РЄ.
Основною платформою взаємодії у сфері культури є започаткована у 2006 р. регіональна програма Ради Європи „Київська ініціатива за демократичний розвиток через культуру в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні”. Метою програми є розвиток міжкультурного діалогу як важливого інструменту забезпечення толерантності, примирення і демократичної стабільності на європейському просторі. „Київська ініціатива” одразу здобула широку підтримку з боку держав-членів Організації. Країнами-партнерами є Австрія, Болгарія, Греція, Італія, Франція, Румунія та Туреччина. Реалізація „Київської ініціативи” має такі практичні результати для України як популяризація своєї культури, забезпечення позитивного міжнародного іміджу України, отримання експертної та фінансової підтримки з боку Ради Європи.
Україна є учасником спільного проекту Європейської Комісії і Ради Європи – Дні європейської спадщини. Щороку у вересні на загальнонаціональному рівні історичні монументи і будівлі, зазвичай закриті для широкого загалу, безкоштовно відкриваються для відвідувачів. Проводяться екскурсії, виставки, концерти та інші акції, які демонструють місцеві традиції і промисли, архітектуру і витвори мистецтва. Дні європейської спадщини покликані привернути увагу до культурної спадщини та її ролі у розвитку сучасного суспільства.