УВАГА! ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ В ПІДРОЗДІЛАХ ДМС НЕ НАДАЮТЬСЯ!

Водій, який кермує не лише автомобілем, а й власною долею

Водій, який кермує не лише автомобілем, а й власною долею

Водій, який кермує не лише автомобілем, а й власною долею

До третьої річниці вигнання російських окупантів із Херсону.

 

Уже понад вісім років Віктор Чуприна працює в УДМС Херсонської області

У день повномасштабного вторгнення чоловік перебував у відпустці. Та війна все перекреслила - і плани, і спокій, і впевненість у завтрашньому дні.

«Невже це почалося?..» - з онімінням подумав він, коли небо над рідним містом розітнули вибухи.

Місто швидко опинилося відрізаним від зв’язку, ізольованим від світу. Колектив служби не мав змоги діяти чи навіть спілкуватися, але саме тоді, у хаосі перших днів, працівники згуртувалися, як ніколи. Їх об’єднала спільна мета - зберегти службу, допомогти одне одному, вистояти.

Віктор відчував: його місце - поруч із колегами, там, де вирішується доля. Не можна було зволікати - треба евакуювати службову документацію. Ворог уже наближався.

У службову автівку керівника завантажили найважливіші документи. За кермо сів Віктор Чуприна.

«Боже, тільки б доїхати…» - повторював він подумки, стискаючи кермо так, що біліли пальці.

Дорога була суцільною небезпекою. Щоб уникнути зустрічі з ворогом, доводилося не раз міняти маршрут, петляти між селами, де ще вчора було тихо. Назустріч рухалися БТРи, танки, цілі військові колони. Лише дивом службову автівку не зупинили.

Коли нарешті вдалося врятувати документи й дістатися додому, Віктор знав: тепер потрібно зберегти і саму машину - за будь-яку ціну.

Рашисти прочісували вулиці, дім за домом. Очікування було нестерпним - кожен гуркіт здавався передвісником біди.

«Тільки б не знайшли… тільки б не зараз…»

І сталося диво — українські захисники вдарили по командному центру ворога, змусивши його тимчасово відступити. Не гаючи ні хвилини, вже наступного ранку Віктор, ризикуючи життям, перегнав службову автівку у безпечніше місце. Він замаскував її так, що ніхто й не здогадався б, що це службовий транспорт.

Так, завдяки його рішучості, хоробрості та любові до своєї справи, було врятовано не просто автомобіль - врятовано частинку нашої спільної перемоги.

Сьогодні Віктор  знову за кермом - але вже не тікає, а їде назустріч людям. Разом із мобільною групою УДМС він відвідує найвіддаленіші села деокупованої Херсонщини, щоб надавати адміністративні послуги тим, хто не може приїхати сам.

За хоробрість і сумлінну службу Віктора Чуприну було відзначено подякою МВС.