Сніжана. Та, що дарує людям новий дім у серці України
Ранок у відділі громадянства починається ще до офіційного старту робочого дня. Телефонні дзвінки, нові справи, консультації, стоси документів. Для Сніжани це не просто робота - це частина її життя, місце, де кожна історія починається з надії.
«Коли людина отримує громадянство України - це момент, який змінює її життя. І я щаслива бути частиною цього моменту», - каже вона з усмішкою, у якій відчувається щирість.
Вона вже понад три роки працює у міграційній службі. За цей час Сніжана бачила сотні облич - схвильованих, сповнених радості й очікування. Хтось роками чекав на свій український паспорт. Хтось тримав у руках документи для дитини, народженої вже тут, в Україні, яку так хочеться берегти. Для Сніжани кожен підпис під рішенням - це не формальність, а чиєсь нове життя, чиясь здійснена мрія.
А коли робочий день закінчується, починається інше покликання - допомагати.
Ще на початку повномасштабного вторгнення Сніжана не змогла залишитися осторонь. Вона приєдналася до громадської організації «Волонтери Закарпаття» - збирала продукти, речі, медикаменти для військових.
«Вони захищають нас щодня. Дехто з них, на жаль, уже не повернеться. Але для мене вони назавжди залишаться Героями», - говорить вона тихо, але впевнено.
З того часу волонтерство стало невід’ємною частиною її життя. Разом із синами Сніжана бере участь у благодійних забігах, допомагає у зборах для дитячих свят, підтримує літніх людей. Інколи просто приходить до них поспілкуватися - вислухати, розрадити, нагадати, що про них пам’ятають.
«Це відчуття, що про тебе піклуються… Їхні очі - одночасно щасливі й заплакані - залишаються зі мною назавжди. Допомога тим, хто цього потребує, - це прояв людяності. І він починається з малого - із готовності діяти».
Сніжана - з тих людей, що тримають світ на своїх плечах. Вона не шукає слави чи вдячності. Просто щодня робить свою справу - з любов’ю, вірою й серцем, яке ніколи не залишається байдужим.
