УВАГА! ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ В ПІДРОЗДІЛАХ ДМС НЕ НАДАЮТЬСЯ!

Бути на своєму місці - і на війні, і в мирному житті: історія ветерана, який продовжує служити…

Бути на своєму місці - і на війні, і в мирному житті: історія ветерана, який продовжує служити людям

Бути на своєму місці - і на війні, і в мирному житті: історія ветерана, який продовжує служити людям

Якщо людина відповідальна й віддана своїй справі, то обставини не мають вирішального значення - така людина завжди знаходить шлях бути корисною там, де вона найбільше потрібна. Саме таким є шлях ветерана війни, який сьогодні продовжує службу вже у мирному житті, допомагаючи своїм побратимам і їхнім родинам.

У Відділі № 2 Головного управління ДМС у Дніпропетровській області на посаді помічника ветерана працює учасник бойових дій в Афганістані, Антитерористичній операції та повномасштабній війні з росією - підполковник у відставці Юрій  Скляренко.

Юрій Іванович народився і виріс на Дніпропетровщині, у селі Топчине Магдалинівського району. Ще у шкільні роки він усвідомлено вирішив присвятити своє життя захисту Батьківщини. Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського вищого зенітного ракетного командного училища протиповітряної оборони, де зробив перші кроки у військовій професії.

Ставши кадровим офіцером, проходив службу у Туркестанському військовому окрузі. Після розпаду СРСР без вагань повернувся в Україну, щоб і надалі пильнувати повітряний простір уже незалежної держави. На початку нового століття доля дала можливість на певний час залишити військову службу та реалізувати себе у цивільному житті. Завдяки управлінським здібностям і життєвому досвіду він успішно працював на керівних посадах, проте з початком АТО не зміг залишатися осторонь - знову одягнув військову форму та став на захист суверенітету й територіальної цілісності України.

Під час бойових дій та в найскладніших ситуаціях Юрій Скляренко проявив себе як досвідчений офіцер, виважений керівник, надійний побратим і сміливий захисник. Для нього служба була не обов’язком, а внутрішнім покликанням.

У 2024 році підполковник Скляренко звільнився з лав Збройних Сил України за вислугою років та віком. Однак навіть у цивільному житті він не залишився байдужим до долі військовослужбовців і ветеранів - тих, з ким пліч-о-пліч проходив війну, і тих, хто нині повертається до мирного життя.

Минулого року Міністерство внутрішніх справ України запропонувало ветеранам та ветеранкам війни можливість працевлаштування в органах, підрозділах та установах системи МВС. Дізнавшись про запровадження у територіальних підрозділах Державної міграційної служби інституту помічника ветерана та окремої посади для надання допомоги ветеранам війни й членам їхніх сімей з питань паспортування, Юрій Іванович побачив у цьому ще одну можливість бути корисним.

З 7 січня поточного року, в межах інституту помічника ветерана, головний спеціаліст Юрій Іванович Скляренко опановує нові знання у сфері міграційного законодавства України. Поєднуючи професійний досвід, військову дисципліну, людяність і щире бажання допомогти, він щодня працює з ветеранами та членами їхніх родин, надає роз’яснення й сприяє оформленню паспортних документів.

Ця історія - не лише про зміну військової форми на цивільний одяг. Вона про безперервність служіння, про людей, які навіть після війни залишаються на своєму місці - поруч із тими, хто потребує підтримки, розуміння й надійного плеча.