Обличчя ДМС: Марина Марчук - про силу добра, творчість і віру в перемогу
У кожному колективі є люди, які не лише професійно виконують свою роботу, а й надихають інших щирістю, людяністю та внутрішньою силою. Саме такою є Марина Анатоліївна Марчук - головний спеціаліст Рівненського міського відділу УДМС у Рівненській області.
Марина родом із міста-героя Старокостянтинів. З вересня 2018 року працює у Рівненському міському відділі УДМС, де займається прийомом та оформленням паспортних документів.
Робота з людьми навчила її головного - витримки, спокою та вміння знаходити підхід до кожного. Марина переконана: пояснити, допомогти та почути щирі слова подяки - це найбільша цінність у роботі державного службовця.
Та поза службою Марина - надзвичайно творча особистість. Любов до вишивки їй прищепила мама ще в дитинстві. Сьогодні у творчому доробку майстрині - понад десять вишитих сорочок для рідних та знайомих, рушники, картини та різноманітні аксесуари. До власного весілля вона власноруч вишила собі та чоловікові вишиванки, п’ять рушників і весільні аксесуари для церемонії.
Після початку повномасштабного вторгнення Марина створила парні сорочки для себе та чоловіка - із думкою про день Перемоги, коли вони знову зможуть одягнути їх разом.
Ще одним захопленням стали творчі композиції з природних матеріалів. Цьому мистецтву її навчив батько - разом вони збирали природні матеріали, готували їх та створювали декоративні вироби. Тепер Марина передає цей досвід своїй донечці Кароліні та активно бере участь разом із нею у шкільних виставках і конкурсах.
А ще за її ініціативи у відділі створено буккросинг – міжнародний рух за звільнення книжок, до якого охоче долучаються як працівники, так і відвідувачі.
Найбільшою підтримкою та опорою для Марини є її сім’я. Чоловік Вадим 27 лютого 2022 року став добровольцем. Відтоді він боронив Україну на Донецькому та Сумському напрямках і продовжує службу сьогодні. Марина зізнається: після його від’їзду вся відповідальність за родину лягла на її плечі, а сили триматися давали лише молитва та віра у повернення чоловіка додому з Перемогою.
Їхня донечка Кароліна - учениця першого класу, справжній «мамин моторчик» для натхнення. Вона допомагає у створенні handmade-виробів, творчих композицій та навіть у приготуванні смаколиків.
Війна торкнулася родини Марини ще болючіше. Її брат Вадим проходив службу у 7-й бригаді тактичної авіації імені Петра Франка у Старокостянтинові, а з 2024 року був прикомандирований до 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. 30 березня 2024 року під час виконання бойового завдання він отримав поранення, несумісні з життям.
Попри всі випробування, Марина не перестає дарувати людям тепло та створювати добро навколо себе. Саме вона ініціювала відкриття буккросингової полички у своєму підрозділі та створення телеграм-спільноти «Буккросинг у Рівненському МВ УДМС», щоб об’єднувати людей любов’ю до книги та читання.
Її життєве кредо просте, але дуже сильне: «Будь справедливою, даруй посмішку, роби добро - і воно обов’язково повернеться».
