Головне правило Ігоря Піхоцького: ніколи не здавайся, закуси зуби до крові і йди вперед!»
Сьогодні у кожного українця правило одне, просте й безкомпромісне: «або ти у війську, або для війська». Для команди Західного міжрегіонального управління ДМС волонтерство давно стало частиною щоденного життя. Ми збираємо гроші, передаємо на передову техніку, допомагаємо з облаштуванням переселенцям, здаємо кров. І в цьому величезна заслуга лідерів, які не просто керують процесом, а першими показують приклад і запалюють інших. Одним з них є начальник Старосамбірського відділу Ігор Піхоцький.
Ігор Михайлович присвятив роботі в міграційній службі вже понад десятиліття. Що цікаво, на відміну від багатьох колег, він прийшов у структуру абсолютно з цивільної сфери й раніше в органах МВС не працював. За плечима керівника територіального відділу – дві вищі освіти, які допомагають поєднувати чіткий інженерний підхід із буквою закону. Спершу за спеціальністю він став інженером-будівельником, а згодом здобув уже й юридичний фах.
Поза робочим кабінетом Ігор повністю віддається волонтерству. Завдяки його енергії, авторитету та зв'язкам вдалося знайти, викупити та відправити на фронт кілька автівок. Сьогодні ці машини у фронтовій зоні і допомагають нашим хлопцям та дівчатам виконувати бойові завдання.
Така відданість не лишається непоміченою. За активну громадянську позицію та постійну підтримку війська Ігоря Піхоцького неодноразово відзначали нагородами і подяками, серед яких – нагрудний знак від командування одного з аеромобільних підрозділів ЗСУ.
Власне Ігор сам зазначає, що в усьому, чим займається, спирається на внутрішній стрижень.
«У мене є одне головне правило, яке допомагає рухатися далі за будь-яких обставин: ніколи не здавайся, закуси зуби до крові і йди вперед!»
Кожен, хто заходив до робочого кабінету керівника Старосамбірського відділу ЗМУ ДМС Ігоря Піхоцького, помічав його особливу пристрасть – на робочому столі завжди лежить дуже багато книг. Понад усе він захоплюється глибоким вивченням історії минувшини та літопису визвольних змагань за вільну і самостійну Україну, постійно відкриваючи для себе й колег нові сторінки нашого минулого.
«Книги на моєму столі – не для краси, це моє постійне джерело сили та знань. Я переконаний, що кожен українець має досконало знати своє минуле, тому зараз активно поглиблюю свої знання з історії України та історії УПА. Без розуміння того, за що боролися наші предки, неможливо збудувати міцне майбутнє», – ділиться думками Ігор.
Давнє захоплення свого часу переросло у масштабний проєкт. Одна з найвідоміших пам'яток Старосамбірщини на Львівщині – знаменита Вежа пам’яті на вершині гори Діл, поблизу села Недільна. Це унікальна, найвища дерев’яна вежа в Україні (43 метри). Її звели на місці запеклого бою бійців УПА проти нацистів у 1943 році. У тому бою загинули 43 українські Герої.
Мало хто знає, але саме пан Ігор колись став автором ідеї цього будівництва та одним із тих, хто крок за кроком, використовуючи зокрема й свій будівельний досвід, надихав людей втілити цей масштабний задум у життя. Його внесок у те, щоб зберегти цю пам'ять, став особливою подією для всієї громади.
Продовжуючи цю традицію, торік Ігор Піхоцький організував патріотичне сходження до Вежі пам'яті для колективу новоствореного Західного міжрегіонального управління ДМС. Цей виїзд став не просто вшануванням пам'яті полеглих, а й чудовою нагодою ближче познайомитися, поспілкуватися та згуртувати для спільної праці колег із Львівщини та Івано-Франківщини.
Ігор встигає допомагати й у повсякденному житті свого краю. Вже багато років поспіль земляки висловлюють йому особливу довіру, обираючи депутатом місцевої ради. Для нього це не про статус, а про можливість ухвалювати рішення в інтересах людей, допомагати їм, розвивати Старосамбірщину, поєднуючи управлінський досвід з реальним і щирим бажанням змін на краще.
Війна триває, і кожен на своєму місці – на службі чи у волонтерстві – тримає стрій. Дякуємо нашим Захисникам та Захисницям, які хоробро воюють за Україну і знищують наших ворогів на передовій, а таким колегам, як Ігор Михайлович – за надійний тил, допомогу українському війську, збереження нашого коріння та щоденну роботу для людей!
