45 років у паспортній службі: від паперових картотек до цифрових реєстрів
Влітку 2026 року Володимир Канюк відзначив професійний ювілей – 45 років роботи у сфері паспортної роботи. Свої перші професійні кроки він зробив на посаді інспектора паспортної служби, а на пенсію вийшов вже заступником відділу з питань паспортизації, громадянства, реєстрації та еміграції УДМС у Чернівецькій області. За цей час змінилися назви установ, функції та технології, однак незмінним залишилося головне завдання – документування громадян паспортами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Перші роки професійної діяльності Володимир Романович згадує як часи, коли паспортна служба мала значно ширше коло повноважень. Її працівники, які на той час були атестованими співробітниками міліції, займалися реєстрацією місця проживання, контролем за дотриманням паспортного режиму, брали участь у рейдах та розшуковій роботі, розшукували боржників і неплатників аліментів, працювали у прикордонній зоні спільно з іншими правоохоронними органами.
«Усі наші бази даних зберігалися на папері, – розповідає ветеран служби. – Налічувалося загалом понад 50 найменувань номенклатури: бланки, журнали, різні форми звітності. Інформацію до паспортів вносили вручну спеціальними чорнилами, фотографії вклеювали, використовували спеціальні штемпельні фарби».
Окремою складовою роботи була протидія підробленню документів. Навіть особливості друку паспортних бланків могли містити непомітні для пересічного користувача ознаки, за якими експерти встановлювали справжність документа. Підприємство «Держзнаку» часто свідомо припускалося непомітних для непосвяченої людини помилок, – ділиться спогадами Володимир Романович. –Під час друку сторінок паспорта десь одна літера могла бути іншого шрифту, десь ставилася кома замість крапки, пробіл на місці якогось знаку тощо. За допомогою таких хитрощів експерти могли вирахувати підробку та довести факт злочину.
Сьогодні паспортна система працює за принципово іншими правилами. Працівники міграційної служби є цивільними державними службовцями, значна частина колишніх правоохоронних функцій залишилася в минулому, паперові картотеки поступилися цифровим реєстрам, а перевірка інформації та обмін даними між установами стали значно оперативнішими. Сучасні паспортні документи відповідають високим стандартам захисту, а технологічні рішення дають змогу скоротити час як для працівників, так і для отримувачів адміністративних послуг.
«Технології спрощують роботу, але головним ресурсом служби в усі часи залишаються люди», – переконаний Володимир Канюк. Саме професійність, відповідальність і порядність працівників визначають якість роботи служби незалежно від того, скільки разів змінюватимуться її структура, технології чи організаційні підходи, – каже він. 45 років професійного шляху Володимира Романовича Канюка – це частина історії паспортної системи Буковини та водночас свідчення того, як досвід поколінь стає основою для подальшого розвитку служби в цілому.
