Серце і батьківські колискові привели до України
Марті 31 рік. Вона народилася й виросла в Польщі, але нещодавно разом із сестрою отримала паспорт громадянки України — країни, з якою відчувала зв’язок із дитинства.
Її батько Павло — українець зі Львова. У 1991 році він переїхав до Польщі, де створив сім’ю. Втім, зв’язок із батьківщиною ніколи не втрачав і зумів передати любов до України своїм донькам.
«У дитинстві я казала, що я наполовину полька, наполовину українка. Але вже з підліткового віку відчувала: я трохи інша ніж люди, які мене оточують. Хоч навчалася в польській школі й розмовляла польською, всередині було відчуття, що я не зовсім “звідти”», — розповідає Марта.
За її словами, справжнє усвідомлення прийшло у 2022 році — з початком повномасштабної війни.
«Я почала більше цікавитися Україною, дивилася інтерв’ю, слухала історії звичайних людей. І раптом зрозуміла: тепер я знаю, ким я є і де маю жити».
Любов до української мови, каже Марта, з’явилася ще змалку — і навіть раніше.
«Батьки розповідали, що тато співав мені українські колискові ще тоді, коли я була в мами в животі».
У дитинстві батько читав їй українські книжки, тож українську мову вона розуміла з ранніх років. Свідомо вивчати її почала в підлітковому віці, тоді ж вишила на згадку про своє українське коріння герб. Але серйозно взялася за вивчення української мови вже після 2022 року. Спершу вчилася читати, згодом — говорити з батьком. Також на тлі війни сім’я ухвалила остаточне рішення про переїзд в Україну. За словами Марти, всі обставини склалися так, що цей крок став можливим.
Минулого року Марта разом із татом приїхала в Україну, щоб обрати місто для переїзду сім’ї. Вони відвідали кілька міст, але саме Тернопіль став для них особливим.
«Коли ми приїхали в Тернопіль, я відчула - це місце, де ми зможемо бути вдома».
Сьогодні жінка вже будує нове життя в Україні: знайшла роботу за спеціальністю — має фах інженера-механіка, знайомиться з людьми та планує подорожувати країною.
Отримання українського громадянства стало важливим етапом, на якому Марту та її сестру супроводжували тернопільські міграційники: фахівці сектору громадянства та Тернопільського відділу №1 УДМС у Тернопільській області. Пришвидшити та спростити процес вдалося після того, як 16 січня 2026 року набув чинності Закон України № 4502-ІХ , яким врегульовано питання множинного громадянства, в тому числі для громадян Республіки Польща.
«Для мене український паспорт — це початок нового життя. Тепер я можу спокійно облаштовувати побут, не хвилюючись через документи чи необхідність виїхати з України», — каже Марта.
Вона додає, що поки зберігає польське громадянство, але в майбутньому допускає можливість відмови від нього.
«Зараз не хочу розпочинати цю процедуру, оскільки в Польщі вона платна — 450€. Вважаю що ці гроші краще спрямувати на допомогу ЗСУ, або просто витратити в України і таким чином підтримати економіку країни».
