Сприймаємо Україну як частину європейського простору, але з унікальною ідентичністю
Бельгія та Україна мають спільні цінності, глибокі історичні зв’язки і, що особливо важливо, - це підтримка України бельгійською стороною з початку повномасштабного вторгнення.
Історія Жанссенса Стефана Мішель як доказ спільного бажання обох народів протистояти викликам війни.
Щойно розпочалося вторгнення, він твердо вирішив приїхати в Україну та стати на її захист. Маючи військову спеціальність майстра-вибухотехніка, Стефан розумів, що його досвід може бути корисним на передовій. У перші місяці війни, коли механізми оформлення контрактів для іноземців ще не були налагоджені, він пішов служити добровольцем.
Згодом, після укладення офіційного контракту, Стефан проходив службу у різних підрозділах, зокрема в батальйонах «Карпатська Січ» та «ДаВінчі», а також у першому і другому інтернаціональних батальйонах. Разом із побратимами брав участь у звільненні українських міст - Ізюма, Ірпіня, Лимана, Барвінкового, Кремінної. Для нього це були не просто бойові завдання - це була боротьба за свободу, гідність і право людей жити на своїй землі.
Та Україна стала для Стефана не лише місцем служби, а й місцем, де він знайшов кохання. У серпні 2022 року він познайомився з українкою Валентиною, а вже 10 січня 2023 року вони офіційно зареєстрували шлюб. Відтоді Україна стала для нього ще ближчою - не лише за громадянським покликом, а й за покликом серця.
Під час служби Стефан отримав кілька тяжких поранень. Після останнього з них він зазнав серйозних проблем із зором, що змусило його припинити військову службу. Проте навіть це не змінило його рішення залишитися в Україні.
Сьогодні пан Стефан уже отримав дозвіл на імміграцію та звернувся до Рівненського міського відділу для оформлення посвідки на постійне проживання. Його історія - це приклад справжньої відданості, мужності та щирої любові до країни, яку він обрав серцем.
Україну справді вибирають серцем. І такі історії - найкраще цьому підтвердження.
