Історія написана війною
Історія Даріджу Біянвіледжа Упула - це приклад того, як Україна стає рідною не за місцем народження, а за покликом серця.
Упул народився на Шрі-Ланці. Він був військовим, служив у миротворчих місіях і навіть не здогадувався, що одного дня його життя буде тісно пов’язане з Україною. Доля привела його сюди, як він сам каже, «поганим шляхом» - через війну. Саме в гарячих точках він уперше зіткнувся з українцями, і це знайомство стало початком великої історії.
Під час виконання бойових завдань Упул отримав поранення на Донеччині. Лікувався у Дніпрі, потім у Житомирі, де й познайомився з Валентиною.
Мовний бар’єр не став на заваді - вони спілкувалися англійською, користувалися перекладачем, багато говорили і дуже швидко відчули взаємну підтримку та тепло. З часом це знайомство переросло у щось значно більше.
Після лікування Упул певний час жив на Житомирщині, у с. Будо-Бобриці, поруч із Валентиною. Згодом знову повернувся до служби - підписав контракт і став до лав Збройних Сил України. Він свідомо обрав захищати державу, яка стала для нього близькою.
Попри можливість повернутися на батьківщину, Упул вирішив залишитися. Важливу роль у цьому рішенні відіграла Валентина та її родина. Вона має трьох синів, онуків - і всі вони щиро прийняли Упула. Він, у свою чергу, став частиною великої української родини.
Валентина не боїться змінювати життя, впустити у нього нову людину і нові почуття. «Такого щастя ніколи не відчувала, не бачила такого особливого ставлення до жінки», - зізнається вона. Їхня історія - це про довіру, прийняття і силу людських почуттів навіть у час війни.
Упул захоплюється мальовничою природою Полісся, нашими звичаями, традиціями, піснями. Він цінує прості речі - родинне тепло, щирість людей та підтримку, яку відчуває щодня.
Після поранення військово-лікарська комісія визнала Упула непридатним до подальшої військової служби, проте його внесок у захист України та свідомий вибір залишитися тут стали визначальними.
Нещодавно громадянин Шрі-Ланки Упул отримав посвідку на постійне проживання в Україні. Це не просто документ і не лише новий правовий статус. Це визнання його життєвого шляху, щирого вибору та відданості Україні - країні, яка стала для нього рідною. Важливу роль на цьому шляху відіграли працівники міграційної служби, які супроводжували процес оформлення документів, надавали необхідні консультації та допомагали у вирішенні процедурних питань. Завдяки їхній професійності, уважному ставленню та дотриманню законодавства Упул зміг успішно пройти всі етапи оформлення та отримати омріяний статус. Ця історія є прикладом того, як злагоджена робота міграційних підрозділів допомагає людям реалізувати своє право на законне проживання та інтеграцію в українське суспільство.
І ще вона доводить, що Україну обирають не за географією.
Її обирають серцем!
