УВАГА! ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ В ПІДРОЗДІЛАХ ДМС НЕ НАДАЮТЬСЯ!

Інші ми. Євгеній Філоненко

Інші ми. Євгеній Філоненко

Інші ми. Євгеній Філоненко

До повномасштабної війни Євгеній працював співробітником відділу міграційного контролю ГУ ДМС в Одеській області. Його щоденна служба вимагала точності, витримки та принциповості. Це була відповідальність перед державою - тиха, системна, без гучних заголовків і камер.

24 лютого 2022 року ця відповідальність набула іншого змісту.

3 квітня 2022 року Євгеній став на захист країни. На війну молодий офіцер потрапив у званні старшого лейтенанта, одразу в найскладніші умови - південь країни, холодна весна та пекуче літо, розпал боїв - Миколаїв. З плином часу Євгеній отримував досвід, навчався сам та навчав інших як владнати, побороти, перемогти, оскільки, він, як і кожен бойовий офіцер усвідомлює рівноцінну відповідальність не лише за виконання бойових завдань, а й за своїх підлеглих, за рішення, від яких залежать життя людей.

Згадуючи про початок війни, будучи, наразі, у званні підполковника Євгеній отримує сили та наснагу, - "ми не здались тоді, боремось сьогодні, а отже, завтра - мусимо перемогти!"

Херсонщина. Запорізький напрямок. Суджа. Донецький напрямок. Кожна з цих точок на мапі - це не просто географія. Це дні й ночі під обстрілами, це втрати й справжнє побратимство, це секунди, у які потрібно діяти без права на помилку.

Під час виконання бойових завдань Євгеній отримав поранення. Це стало ще одним випробуванням - болем, лікуванням, тривалим відновленням. Але водночас - підтвердженням його сили та незламності.

Війна не завжди змінює зовнішність, але завжди змінює внутрішній світ. У погляді з’являється глибина. У словах - зваженість. У ставленні до часу - особлива цінність кожної миті.

Євгеній повертається додому у короткі відпустки. Там на нього чекають дружина і двоє синів. Саме вони - його точка опори. Саме заради них і мільйонів таких родин він тримає стрій.

Його історія - одна з тисяч. Але саме з таких історій складається спільна трансформація країни.

І ці зміни - не про втрату. Вони про зрілість, про усвідомлення, про силу, яка народжується з відповідальності.

Євгеній — інший. І разом з ним — інші ми.

 

Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.

А які зміни ви бачите в собі? Діліться власними історіями трансформації.