Інші ми. Історія Віталія Тлуховського
Війна змінює людину зсередини.
Не різко й не показово - тихо, день за днем, через втрати, відповідальність і вибір, який більше неможливо відкласти. Ці зміни не завжди помітні зовні, але вони глибокі. Це про дорослість. Про усвідомлення. Про нове «я», з яким доводиться жити далі.
До війни Віталій був працівником міського відділу УДМС у Рівненській області. Звичайна робота, звичайне життя, плани на потім. Але у травні 2022 року слово «потім» втратило сенс. З’явилося лише «тепер». І рішення - стати на захист Батьківщини.
Служба оперуповноваженим у прикордонному розшуковому відділі стала для нього внутрішньою трансформацією. Він пройшов усі кордони країни - від східних до західних. Там, де кордон - не лінія на мапі, а жива межа між страхом і стійкістю, між вчорашнім життям і новою реальністю. Бахмут. Краматорськ. Міста, які навчили мовчки дивитися в очі небезпеці й не відводити погляд.
У 2023 році Віталій отримав відзнаку «За мужність в охороні державного кордону». Але справжні нагороди війни - невидимі. Це вміння тримати себе в руках, коли всередині все кричить. Це відповідальність за інших, що з’являється раніше, ніж думка про себе. Це здатність приймати рішення швидко - і жити з ними.
Сьогодні Віталій служить у Славутичі. Він інший, ніж був у 2022-му. Не кращий і не гірший - доросліший. З глибшим поглядом, з внутрішньою тишею, яку дає досвід. Війна навчила його цінувати просте: ранок без вибухів, людську підтримку, відчуття плеча поруч.
Бо після років війни ми справді стали іншими.
І в цій зміні - наша спільна стійкість.
«Інші ми» – інформаційна кампанія МВС про глибоку внутрішню трансформацію кожного з нас за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.
А які зміни ви бачите в собі?