Із історії створення паспорта
Серед раритетів, які знаходяться в Головному управлінні ДМС в Донецькій області, є старовинний паспорт, датований 1915 роком і виданий на ім’я Радченка Федора Павловича.
Це один із тих документів, які на початку XX століття видався дворянам та селянам і називалися «Паспортна книжка». Такий паспорт мав 20 сторінок, які були пофарбовані у помаранчевий колір, мали вензелі і на кожній вертикально було написано слово «паспорт'». Крім загальних даних про власника, у паспорті вказувалися його постійне місце проживання і відомості про членів сім’ї – дружину та дітей. Обкладинка книжки робилася зі шкіри чорного, коричневого кольору або з замінника.
Зазвичай вважається, що слово «паспорт» італійського походження. Воно складається з двох слів - «пасу» (проходити) і «порто» (гавань, порт). Уже в XIII столітті в італійських морських республіках - Венеції, Пізі та Генуї - «пассапорто» (дозвіл на право вільного виходу судам з порту) означало пропуск. Саме в цьому сенсі слово «паспорт» проникло і в інші європейські країни - Німеччину і Францію, а з XV століття стало застосовуватися в дрібних німецьких державах, де політичні та митні кордони оточували буквально кожне місто.
Найперші паспорти значно відрізнялися від тих, з якими ми звикли мати справу.
У Київській Русі своєрідним посвідченням особи був пояс. За його орнаменту можна було визначити, з якої області його володар і скільки йому років. Чоловічий пояс був широкий і довгий, а жіночий: вузький, витончений і яскраво розфарбований. Маленька дитина підперезувалася ниткою. З віком нитка розширювалася, поступово перетворюючись на пояс. По тому, яку частину тіла обвивав пояс, можна було дізнатися про професію його власника. Наприклад, ремісники взагалі носили наголовні пов’язки.
У середньовічній Європі посвідченням особи були геральдичні символи. Вони успадковувалися по чоловічій лінії. Лицар, одягнений в обладунки і з опущеним забралом, без них просто не міг бути впізнаний. Чіткі і мальовничі символи писали на щитах, їх же можна було побачити і на плащах.
Перші прообрази сучасного паспорта в Європі з’явилися в епоху Ренесансу. У XIV-XVI століттях багато урядів почали видавати письмові свідчення окремим людям, з яких можна було дізнатися їх ім'я та рід занять. Крім того, в роки воєн або епідемій мандрівникам додавалися до свідчення спеціальні сертифікати, що засвідчують їх особу, особливі прикмети, здоров'я і поведінку.
Паспорт громадянина Україні було введено у 1993 році постановою Верховної Ради України. Паспортна книжечка містила 16 сторінок, а записи у бланк паспорта вносилися спочатку від руки і лише пізніше – у друкованому вигляді.
З 2016 року запроваджено видачу паспорта громадянина України нового зразка - у формі пластикової ID-картки, виготовленої з багатошарового полімерного матеріалу (полікарбонату). Розмір картки становить 54 х 85,6 міліметра, що відповідає формату ID-1. Новий паспорт-картка - зручний і надійно захищений документ, який відповідає найсучаснішим світовим стандартам. У Донецькій області з початку запровадження вже оформлено понад 308 557 паспортів у формі ID-картки.
Головне управління ДМС у Донецькій області