Через відсутність паспорта жандарми заарештували Івана Франка і доправили до коломийської в’язниці
Традиційно у вихідні дні пропонуємо візуально відвідати один з територіальних підрозділів Західного міжрегіонального управління ДМС України.
У глибині Прикарпаття, де зелені хребти гір обіймають села та міста, розташоване місто, в якому кожна вулиця несе в собі відгомін минулого, а кожен будинок розповідає свою власну історію. Саме тут живе і дихає мистецтво писанкарства, а візитівкою громади є унікальний Музей писанкового розпису, збудований чверть століття тому у формі гігантської писанки.
Отже, сьогодні запрошуємо до «писанкового» міста Коломиї – однієї з туристичних родзинок Івано-Франківщини.
Якщо заїхати у Коломию у четвер щойно після комендантських годин, то в цей час ніяк не заблукаєш. Удосвіта усі дороги і стежки у місті неодмінно ведуть на вишиванковий ринок. Про нього знають всі місцеві, а також професійні перекупники, туристи з досвідом, а з початком війни – значна частина людей, які переїхали сюди з прифронтових регіонів України.
Тут кожен знайде те, що йому до душі. Чоловічі, жіночі, дитячі, довгі, короткі, дешеві й дуже дорогі, ручної роботи або ж машинної вишивки. А якщо ви не знайшли кольору, який пасує, або розмір завеликий, то місцеві мисткині готові вишити спеціально для вас таку сорочку чи сукню, які точно підійдуть. Крім того, є великий вибір віночків, запасок, крайок, а також ниток та полотна для вишивання.
Спокуси великі, але рекомендуємо не витрачати геть усі гроші. Попереду ще цілий день, а в центрі Коломиї є три цікавих музеї: Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, який демонструє гуцульське мистецтво, музей писанкового розпису з колекцією понад 12 000 експонатів з України та 35 країн, а також музей історії міста Коломиї, що розповідає про минувшину міста. Перевірено – всюди цікаво і пізнавально.
Так само у середмісті за адресою бульвар Лесі Українки, 41 розташований Коломийський відділ міграційної служби – один з найпотужніших територіальних підрозділів у структурі Західного міжрегіонального управління ДМС. Це не дивно, оскільки після адміністративної реформи і ліквідації двох сусідніх районів територія і відповідно кількість населення Коломийського району значно збільшилися.
Відділ міграційної служби у межах компетенції сприяє діяльності 8 Центрів надання адміністративних послуг. Керівниця Коломийського відділу ЗМУ ДМС Вікторія Скільська відзначає позитив у тому, що у трьох територіальних громадах – Коломийській міській, Заболотівській і Печеніжинській селищних центри надання адміністративних послуг якнайширше працюють у сфері міграційної служби – оформляють паспортні документи. З одного боку, це дещо розвантажує потік відвідувачів власне до підрозділу міграційної служби, з іншого, – мешканці цих і сусідніх громад мають можливість оформити потрібний паспорт поруч з місцем проживання. За п’ять місяців у цих ЦНАП люди оформили понад 3 тисячі паспортів громадянина України і закордонних паспортів.
Високий рівень навичок, знань і досвіду кожного працівника – це якраз про колектив Коломийського відділу міграційної служби. Завдяки злагодженій роботі персоналу досягається очікуваний результат як у наданні адміністративних послуг, так і у виконанні інших важливих завдань у сфері міграції. Як кажуть, Коломия – то велике місто, і це потребує від працівників міграційної служби відповідальної і завжди професійної роботи.
Отже, якщо є потреба оформити чи впорядкувати паспортні документи, то запрошуємо до відділу з вівторка по п’ятницю з 9 години ранку до 18 години вечора, а щосуботи – з 8 ранку до 15.45. Вам неодмінно сподобається отримати послугу у приміщенні з просторими кабінетами, таким же залом для очікування відвідувачів, а головне – в атмосфері привітного і доброзичливого персоналу. Якщо завітали з дитиною, то й для неї тут відведено цікаву локацію з іграшками та іншими дитячими забавками.
Для зручності для відвідувачів у підрозділі є термінал для здійснення платежів, а також працює сервіс попереднього запису в електронну чергу на сайті Державної міграційної служби за лінком https://dmsu.gov.ua/services/online.html.
У підрозділі охоче проконсультують людей, які не мають навиків користування можливостями електронної черги, - у такому разі отримати адміністративну послугу можна почергово у день візиту.
Натомість для Захисників і Захисниць України – жодних черг, особливе ставлення, повне сприяння. І це не показні жести уваги. Кожного героя, що приїхав з фронту чи перебуває на лікуванні внаслідок поранень, сприймаємо як людину, яка була або могла бути на бойових позиціях разом з нашими батьками, синами, близькими родичами. Переважній більшості персоналу Коломийського відділу ЗМУ це знайомо не з чужих розмов.
Цьогоріч Коломиї виповнилося 784 роки. Місто зберегло значну автентичність з її унікальними культурними пам’ятками та історичною забудовою. Зазирнувши за куліси історії, можна дізнатися чимало цікавого з давнини.
Наприклад, достовірною і дослідженою є історія про те, як не у радянські часи через відсутність паспорта людину запроторили до коломийської в’язниці. Заарештованим був студент філософського факультету Львівського університету Іван Франко.
Сталося це на початку весни 1880 року, коли після звільнення з львівської тюрми ще зовсім молодий Іван Франко вперше приїхав до Коломиї. Він мав нетривалу зустріч з Ольгою Рошкевич – його першим коханням. Через ув’язнення нареченого батьки Ольги заборонили їм не лише бачитися, а й листуватися. Ольга Рошкевич тим часом вийшла заміж, але у листі ініціювала зустріч з Франком, щоб підтримати його і порозумітися з ним щодо причин розірвання стосунків.
Вже після зустрічі з Ольгою Іван Франко мав намір відвідати свого товариша у селі Нижньому Березові Коломийського повіту, але дістатися до села так і не пощастило. З донесення жандарма яблунівського постерунку: «Незнайомий не мав при собі паспорта і назвав себе Кароль Срочинський, показавши на таке ім'я тільки проїзну карту. Для того ми завели його на постерунок, а звідтіля припровадили його в Коломию…»
Власне Іван Якович Франко у новелі «На дні» також торкається цієї неприємної історії: «…Проте староста не дозволив мені йти на село, поки не одержу з Дрогобича правильного паспорта від політичної влади. Я написав до Дрогобича і ждав у Коломиї…».
Чекати на паспорт довелося в умовах неволі аж 102 дні. Але тут Іван Франко написав близько трьох десятків своїх поезій і працював над поемою «Ботокуди».
Зараз в Україні діє правовий режим воєнного стану і на українців покладено низку зобов’язань. Зокрема, мати при собі документ, який посвідчує особу.
Західне міжрегіональне управління ДМС