Імміграція, що почалася з одного повідомлення у соцмережі
61-річний пан Тахір має чітку мету − довгостроково жити в Україні. Кілька років тому він переїхав сюди з Азербайджану, а спонукало його зробити це на шостому десятку життя − кохання.
Історія пари розпочалася у соціальних мережах. Саме там Тахір познайомився з Галиною − жінкою, яка все життя прожила та пропрацювала на Луганщині, а 2014 року була змушена переїхати на Звенигородщину, у край родинного коріння.
У жовтні 2022 року Тахір і Галина одружилися. Незважаючи на воєнний стан і щоденні загрози, подружжя свідомо вибрало місцем свого життя Черкащину.
Щоб мати змогу легально перебувати поряд із дружиною, пан Тахір звернувся до Міграційної служби. Спершу він оформив посвідку на тимчасове проживання, а після трьох років перебування у шлюбі подав заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну.
Підстави для цього він має за позаквотовою категорією − як особа, яка перебуває у шлюбі понад два роки з громадянкою України. Заяву з повним пакетом документів чоловік подав за місцем проживання − до Звенигородського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС. Майже за три місяці отримав рішення про надання дозволу на імміграцію. Протягом року з дня його видачі пан Тахір має звернутися до Міграційної служби для оформлення посвідки на постійне проживання.
Власним прикладом він доводить: досягати мети допомагають послідовні кроки, а змінити життя, іммігрувати та створити родину не здатні зупинити ані вік, ані обставини.
Центрально-південне міжрегіональне управління ДМС