Оформити паспорт у місті, де зводили унікальні храми знаменитий італійський архітектор Бернард Меретин і геніальний галицький скульптор Іван Пінзель
На календарі попереду два вихідні дні, тож традиційно пропонуємо візуально відвідати ще один з територіальних підрозділів Західного міжрегіонального управління ДМС України.
Сьогодні вирушаємо до Городенки – містечка в історичному Покутті на Івано-Франківщині. Містечка з унікальною історією і особливим стилем, де поміж давніх архітектурних перлин у центральній частині вбудували типово радянські будинки-коробки. Але сутність нинішньої Городенки у зовсім іншому. Завітавши сюди будь-якої пори, ви точно залюбувалися б неспішним і тихим життям місцевих мешканців – дуже працелюбних, дбайливих і привітних. Тут наче злилися в одне ціле сучасна інфраструктура міста і спокійне сільське життя з засіяними полями, доглянутими городами і квітковими грядками.
Міська територіальна громада складається з міста Городенка та 26 старостинських округів, у які входять 40 населених пунктів.
Городенка – дуже давнє місто. Торік минуло 1830 років з часу першої письмової згадки про поселення хліборобів і ремісників у cкладі Галицько-Волинcької держави. Декілька разів поселення спалювали дощенту. Тут прокотилася монголо-татарська навала, тут майже 50 років безупину тривали приграничні війни між Польщею і Молдавським князівством, тут пролягав шлях турецьких завойовників на Галичину.
На початку 17-го століття польська шляхта для зміцнення свого становища на захоплених землях та захисту від зовнішніх ворогів збудувала систему укріплених пунктів – замків. У Городенці теж був добре укріплений замок. Щоправда, чужинці так і не встигли пізнати його міць. У цих краях розгорілося повстання під проводом Семена Височана. Селяни помстилися багатіям, як мовиться, на всі гроші – замок був зруйнований до останньої цеглини і вже не відроджувався.
На щастя, у тій минувшині, а також значно пізніше у Городенці ще не було міграційної служби у сучасному розумінні - центру з обслуговування громадян. Зате від часу проголошення незалежності України підрозділ працює, як швейцарський годинник. Попри три переїзди в інші приміщення відділ міграційної служби щоразу розміщувався в історичному центрі Городенки. Зараз підрозділ розташований у зручному для відвідин місці на вулиці Тараса Шевченка, 69.
Компактне приміщення зі службовими кабінетами швидше нагадує багатокімнатну квартиру, де все прибрано і кожна річ на своєму місці, а ви відчуваєте себе наче в гостях у добре знайомих людей. І це направду так, бо місто невеличке, в якому всі усіх знають навіть з навколишніх сільських населених пунктів.
Мешканці територіальної громади не лише знають, але й добре відгукуються про персонал Городенківського відділу Західного міжрегіонального управління ДМС. І, знаєте, це не дивує. Адже тут працює стабільний колектив з незмінно притаманними йому відповідальністю у роботі, акуратністю у діловодстві, людяністю та небайдужістю при розгляді запитів мешканців та гостей територіальної громади.
Керівниця відділу Людмила Коваленко розповідає, що з урахуванням віддаленого географічного розташування Городенки відділ міграційної служби власне є єдиним і реально найближчим офісом, де мешканці територіальної громади можуть у будь-який зручний час оформити і отримати паспортні документи. Відвідувачів не бракує: хоча внаслідок недавньої адміністративної реформи Городенка втратила статус районного центру ( тепер громада територіально входить до Коломийського району), але кількість населення на території колишнього району в основному збереглася. За останніх півроку понад 2 тисячі переважно місцевих мешканців оформили паспорти громадянина України і закордонні паспорти, 230 громадянам при досягненні 25- або 45-річного віку надано адміністративну послугу з вклеювання фото у їхні паспорти-книжечки.
Відділ міграційної служби працює з вівторка по суботу – щодня з 9 до 18 години, а в суботу – з 8.00 до 15.45. Прийом відвідувачів, які бажають оформити паспортні документи, здійснюється за порядком реєстрації в електронній черзі. Зареєструватися можна на сайті Державної міграційної служби за лінком https://dmsu.gov.ua/services/online.html, обравши зручний день і час для відвідин Городенківського відділу. Попри це отримати послуги можна й почергово у день візиту.
Традиційно для підрозділів ЗМУ ДМС Захисники і Захисниці України отримують адміністративні послуги позачергово.
Процедура оформлення паспорта зазвичай займе 15 хвилин. Тож якщо маєте можливість і бажання трохи більше побачити у Городенці, то залюбки розповімо про деякі цікавинки з історичного минулого, а так само з сучасності.
За кількістю значних архітектурних пам’яток мало яке місто Франківщини може тягатися з Городенкою. Головна заслуга в цьому належить польським шляхтичам і владним магнатам знаного роду Потоцьких гербу Пилява. Маючи величезні маєтки, Потоцькі розбудували численні палаци, храми. А навіть цілі міста: власне Городенку збудував власним коштом і фактично зробив своєю резиденцією граф Микола Базель Потоцький.
Граф був жорстоким тираном і карав слуг за будь-яку дрібницю. Одного разу хотів застрелити свого візника за перекинуту карету, але пістоль тричі не вистрелив. За переказами, саме після цього на графа зійшла благодать Божа, і він почав повсюди будувати храми, не шкодуючи грошей і золота. Саме його коштами у Городенці був зведений один з найкрасивіших храмів України – католицький костел Непорочного Зачаття Діви Марії. Храм зводився 17 років і на українських землях став першим монументальним твором знаменитого італійського архітектора Бернарда Меретина. Власне це була й перша спільна робота Меретина з геніальним галицьким скульптором Йоганном-Георгом Пінзелем. Дзвіниці городенківського костелу замість звичних хрестів увінчані п'ятираменними хрестами “Пилява” – шляхетського герба роду Потоцьких
Йдемо далі. Для української общини Городенки за проєктом того ж таки Бернарда Меретина була зведена велика мурована церква Успіння Пресвятої Діви Марії. Іконостас церкви — унікальний і є спрощеним аналогом іконостасу собору Св. Юра у Львові, що дозволяє вважати його автором теж Івана Пінзеля.
Зовсім неподалік збереглася найдавніша споруда міста – вірменський костел (1686-1706 рр.). Побудований коштом вірменської громади міста, яка на той час була дуже впливовою. У той час навколо храму був зведений високий мур, а сам він славився дуже пишним внутрішнім оздобленням.
Залишила по собі слід і колись численна єврейська громада міста. До наших днів збереглася Велика синагога, яка будувалася на рубежі 19-20 століть.
А насамкінець від духовного до вражень життєвих і сучасних. Городенківщина – сільськогосподарський край з родючими землями і дбайливими господарями. І якщо у вас є тут родичі або ж була нагода побували на гостині, то вам до смаку практично усі страви. Смакують, бо приготовлені з власноруч вирощених городини і садовини, м’яса і молочних продуктів. Тут вам домашній хліб, а полуниця і помідори – тільки з власного городу. Одне слово, краще одного разу спробувати, ніж щоразу уявляти. При нагоді відвідайте покутську Городенку.
Західне міжрегіональне управління ДМС