Коли війна змушує покинути дім: історія подружжя з Донеччини
До Головного управління ДМС у Закарпатській області звернулося подружжя, Валентина та Леонід, щоб оформити свої перші в житті паспорти громадян України для виїзду за кордон.
Пан Леонід народився у 1939 році, пані Валентина - у 1940-му. У шлюбі вони вже більше 60 років, а минулого року відзначили діамантове весілля. Усе їхнє життя - це спільна історія, прожита поруч: у радості, праці, турботах та звичних дрібницях.
Буквально вчора вони приїхали в Ужгород з селища Старорайське Краматорського району Донецької області. В невеличкому селищі вони прожили все своє життя, там минули їхні молоді роки, народжувалися спогади, там залишилося життя, яке вони будували десятиліттями.
Та війна безжально втрутилася у цей звичний плин. За словами Леоніда, у селищі майже не залишилося людей. Вулиці, які колись були сповнені життя, тепер здригаються від гуркоту вибухів і свисту снарядів. Війна поряд і кожен день приносить нову небезпеку, а рідний дім вже декілька разів зазнавав пошкоджень від хаотичних російських обстрілів.
Попри небезпеку, подружжя довго не могло наважитися покинути рідне місце, як і більшість літніх людей, над якими сьогодні загрозливо нависла російська агресія. Такі рішення даються непросто, але зрештою син та онук змогли їх переконати: заради безпеки, заради життя та можливості бути разом.
Сьогодні Валентина та Леонід у 86 та 87 років оформлюють свої перші паспорти для виїзду за кордон. Документи, які зазвичай асоціюються з подорожами, новими враженнями та відкриттями, у їхньому випадку стали символом вимушеної розлуки з домом.
Це не про туризм і не про мрії побачити світ, а про пошук безпеки та змогу засинати без страху. Про шлях, на який доводиться ставати, коли іншого вибору вже немає. Водночас такий непростий крок вкотре нагадує, що навіть після найважчих випробувань життя все ж продовжується.
Головне управління ДМС у Закарпатській області