Повертаючи державу: Незламні громади Київщини
Повномасштабне вторгнення росії принесло на Київщину руїни й біль. Макарів та Бородянка стали символами спротиву й незламності. Тут з перших днів війни точилися запеклі бої, а місцеві громади опинилися в епіцентрі обстрілів.
Макарівщина: шлях від руїн до відновлення
До війни Макарівський відділ міграційної служби обслуговував 49 населених пунктів, де проживало понад 47 тисяч людей. Це був сучасний підрозділ, розташований у просторому приміщенні районного відділу поліції, де створювали комфортні умови для громадян.
На початку березня 2022 року будівлю відділу зруйнували окупанти. Документація, техніка та обладнання були розкидані й пошкоджені. Працівники змушені були залишити приміщення, але вже тоді розуміли: робота має бути відновлена, адже тисячі людей потребують допомоги.
 |
 |
Понад рік тривали пошуки нового приміщення. І лише у вересні 2023 року Макарівський сектор оформлення документів Ірпінського об’єднаного відділу ЦМУ ДМС відновив роботу у селі Гавронщина. Працівники власними силами облаштовували робочі місця, відновлювали техніку, організовували прийом громадян. Вони працювали у складних умовах, часто без стабільного електропостачання чи зв’язку, але не припиняли надавати послуги.
Їхня відповідальність була бездоганною: не втрачено жодного паспортного документа, а персональні дані громадян залишилися захищеними. Це стало доказом того, що навіть у найважчі часи держава здатна бути поруч із людьми.
 |
 |
 |
 |
Бородянщина: від попелу до життя
Бородянський відділ був одним із найбільш постраждалих на Київщині. Приміщення згоріло до тла, знищено документацію та оргтехніку. Здавалося, що відновити роботу неможливо. Але вже у червні 2022 року відділ прийняв перших громадян.
Працівники працювали серед руїн, відновлювали документацію, збирали обладнання по частинах, отримували допомогу від колег з інших районів. Вони приймали звернення, надавали консультації, видавали поновлені документи. Навантаження було величезним: відділ обслуговував не лише свою громаду, а й жителів Макарівського району, де міграційники ще не відновили роботу.
 |
 |
 |
 |
Особливу увагу приділяли військовим ЗСУ. Для них відновлення документів було не лише формальністю, а й підтвердженням того, що держава стоїть поруч. Працівники знаходили індивідуальний підхід до кожного заявника, допомагали навіть у найскладніших випадках.
Зворушливою стала історія пані Марії, народженої у 1932 році. Її паспорт згорів під час бойових дій, коли вона рятувалася від війни. Після повернення до рідної країни вона побачила своє помешкання зруйнованим, але отримала новий документ - сучасну ID-картку. Міграційники прийняли її поза чергою, розуміючи, що для довгожительки це не лише документ, а символ належності до держави й відчуття захищеності.
На даний час у зв’язку з реорганізацією Бородянський сектор оформлення документів Ірпінського об’єднаного відділу ЦМУ ДМС ум. Києві та Київській області припинив своє існування. Це рішення стало частиною загального процесу оптимізації роботи міграційної служби. Але навіть після реорганізації пам’ять про його роботу залишається символом того, як державні інституції здатні відроджуватися серед руїн.
 |
 |
 |
 |
Люди, які повертають державу
Очолила відновлений Макарівський сектор оформлення документів Світлана Колосовська - досвідчена керівниця, яка вже відбудовувала зруйнований Бородянський СОД. Її професійний шлях розпочався ще у 1995 році, коли стартувала паспортизація населення. Сьогодні вона разом із колективом щодня повертає людям не лише документи, а й відчуття підтримки держави.
 |
 |
Її колеги — це люди, які працюють у надскладних умовах: без тепла, без світла, часто- під звуки сирен. Але вони продовжують виконувати свою місію - надавати адміністративні послуги, відновлювати документи, допомагати кожному, хто звертається.
Її чоловік, Володимир Колосовський, з березня 2022 року боронить Україну. Це ще один доказ того, що боротьба за державу триває як на фронті, так і в тилу.
Розбомблені багатоповерхівки, паркани з дірками від уламків, спалена техніка, забинтований пам’ятник Шевченкові - це картини війни, які ще довго залишатимуться у пам’яті мешканців Макарівщини та Бородянщини. Але поруч із цими образами - інші символи: відновлені відділи міграційної служби, нові документи, усмішки людей, які отримують допомогу.
 |
 |
 |
 |