Та, що першою стала до роботи, коли всім було страшно…
Коли 24 лютого 2022 року російські ракети розбудили українські міста, кожен опинився перед непростим вибором. Війна раптово змінила звичний ритм життя, змусивши людей шукати нові рішення, брати на себе відповідальність і діяти в умовах постійної небезпеки.
Для Катерини Кулішової, нині начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення ГУ ДМС у Харківській області, цей вибір був очевидним — залишатися на своєму місці та робити все можливе, щоб державна служба продовжувала працювати для людей.
Навесні 2022 року Харків щодня перебував під масованими обстрілами. Вулиці міста спорожніли, а повітряні тривоги стали невід’ємною частиною життя. Попри небезпеку, вже у березні Катерина Олександрівна повернулася до роботи. Разом із колегами вона забезпечувала безперервність діяльності міграційної служби в умовах воєнного стану, коли кожне рішення доводилося ухвалювати швидко, а обставини змінювалися щогодини.
Вона брала участь в евакуації службової документації, консультувала громадян через телефон «Гарячої лінії», допомагала організовувати видачу готових документів у підвальному приміщенні адміністративної будівлі, а згодом координувала пересилання виготовлених паспортних документів. За кожним із цих напрямів стояли люди, які потребували допомоги, підтримки та впевненості, що держава продовжує виконувати свої функції навіть під час війни.
Колеги відзначають її професіоналізм, виваженість та здатність зберігати спокій у найскладніших ситуаціях. Саме такі якості допомагали організовувати роботу, підтримувати колектив і знаходити ефективні рішення тоді, коли звичних алгоритмів уже не існувало.
Втім, бажання допомагати людям для Катерини Олександрівни не обмежувалося службовими обов’язками. З перших днів повномасштабного вторгнення вона долучилася до волонтерської діяльності у складі команди мережі «Япіко» (колишня «Япошка»). За підтримки благодійної організації World Central Kitchen (WCK), разом з іншими волонтерами, готувала та доставляла гарячі обіди військовослужбовцям, бійцям територіальної оборони, комунальним працівникам, медикам і мешканцям міста, які через постійні обстріли були змушені перебувати в метро, укриттях і бомбосховищах та потребували підтримки.
 |
 |
 |
 |
У квітні того ж року кухня, де працювали волонтери, потрапила під ракетний удар. Внаслідок атаки загинула людина, ще четверо отримали поранення. Ця трагедія стала черговим нагадуванням про те, наскільки небезпечною була допомога людям у прифронтовому Харкові. Проте навіть такі випробування не похитнули її переконання, що підтримка тих, хто цього потребує, є справою, яку необхідно продовжувати.
З 2025 року Катерина Олександрівна очолює відділ організаційно-аналітичного забезпечення ГУ ДМС у Харківській області. Сьогодні вона так само відповідально ставиться до своєї роботи, забезпечуючи ефективну організацію діяльності служби та підтримуючи стабільність її роботи.
Особливого значення цій історії додає й те, що родина Катерини Олександрівни з перших днів повномасштабного вторгнення безпосередньо долучилася до захисту України. Її чоловік, військовослужбовець Збройних Сил України, став на захист держави 24 лютого 2022 року та продовжує виконувати свій військовий обов’язок і сьогодні. Поки він боронить країну зі зброєю в руках, Катерина Олександрівна своєю щоденною працею забезпечує безперервну роботу державної установи та допомагає громадянам. Разом вони є прикладом відданого служіння Україні — кожен на своєму місці, але з єдиною метою: наблизити Перемогу та зберегти майбутнє своєї держави.
Історія Катерини Кулішової — це не лише історія професійного шляху. Це історія про відповідальність перед людьми, відданість своїй справі та готовність діяти тоді, коли обставини вимагають мужності. Саме завдяки таким людям держава вистояла у найтяжчі часи та продовжує працювати заради своїх громадян.
