УВАГА! ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ В ПІДРОЗДІЛАХ ДМС НЕ НАДАЮТЬСЯ!

Повертаючи державу: історія Людмили Авершиної та Тростянецького сектору УДМС у Сумській області

Повертаючи державу: історія Людмили Авершиної та Тростянецького сектору УДМС у Сумській області

Повертаючи державу: історія Людмили Авершиної та Тростянецького сектору УДМС у Сумській області

«Держава повертається туди, де її чекають».

Люди, які залишаються на своїх місцях, коли навколо вибухи. Які продовжують працювати, коли звичне життя зруйноване війною. Які повертаються до роботи, щоб разом із громадянами відновлювати втрачене.

Саме такою є Людмила Вікторівна Авершина, завідувач Тростянецького сектору Управління ДМС у Сумській області.

Майже два десятиліття - одній справі

У вересні 2006 року Людмила Вікторівна розпочала роботу у сфері міграції. До травня 2012 року працювала спеціалістом II категорії з міграційного контролю сектору ГІРФО Тростянецького РВ УМВС України в Сумській області.

А з 2012 року і до сьогодні очолює Тростянецький сектор УДМС у Сумській області.

За плечима - роки служби, тисячі звернень громадян, відповідальні рішення, зміни законодавства, нові виклики та непрості періоди.

Але найважче випробування розпочалося 24 лютого 2022 року.

Коли місто здригалося від вибухів

Тростянець - місто на Сумщині, розташоване неподалік державного кордону з росією. У перші дні повномасштабного вторгнення воно одним із перших в області опинилося під російською окупацією.

Обстріли, терор, запеклі бої - звичне життя було паралізоване.

У таких умовах найважливішим залишалося одне - безпека людей.

Та навіть коли Тростянець перебував під постійними обстрілами, Людмила Вікторівна не залишилася осторонь. Вона продовжувала виконувати свої службові обов’язки, підтримувала колег, допомагала громадянам, які потребували консультацій, і просто давала їм відчуття, що державні служби поруч.

Її врівноваженість, досвід та професіоналізм допомогли колективу триматися і працювати навіть у найважчі моменти.

Тростянець перебував під російською окупацією 31 день — із 24 лютого до 26 березня 2022 року.

Місто зазнало значних руйнувань.

Приміщення, у якому працював Тростянецький сектор УДМС, вціліло. Але окупанти пограбували його, забравши всю техніку.

Держава - це люди

26 березня 2022 року українські захисники звільнили Тростянець.

І майже одразу розпочався новий етап - відновлення.

Уже з квітня Людмила Вікторівна разом із колегами забезпечувала безперервність роботи міграційної служби в умовах воєнного стану.

Видавали готові документи, які вдалося зберегти, консультували громадян, які потребували відновлення документів. Допомагали людям розібратися у своїх життєвих ситуаціях.

Здавалося б, звичайна, рутинна робота.

Але в умовах війни кожна така послуга набувала особливого значення.

Для людини, яка пережила окупацію, втратила майно або була змушена залишити свою домівку, отримати документ - означало відновити частину свого життя.

Відновити відчуття нормальності.  Відновити довіру.  Відчути, що держава повертається.

Повернення починається з людей

З 1 липня 2022 року Тростянецький сектор перебував у вимушеному простої.

У цей час Управління ДМС відновлювало робочі місця, забезпечувало їх необхідним обладнанням та створювало умови для повернення працівників до повноцінної роботи.

І 1 жовтня 2022 року Тростянецький сектор знову відкрив свої двері для громадян.

Попри постійну небезпеку та близькість до кордону з росією, мешканці Тростянця знову отримали можливість оформлювати та отримувати паспортні документи.

За кожним відновленим робочим місцем стоять люди, які залишилися або повернулися і  продовжили служити громадянам.

«Повертаючи державу - повертаємо її людям»

Історія Людмили Авершиної - це не лише історія багаторічної служби у міграційній сфері.

Це історія про стійкість,відповідальність,відданість своєму місту та своїй справі.

Про людину, яка з першого дня повномасштабної війни не залишила рідний Тростянець і не втратила відчуття відповідальності перед людьми.

Бо держава - це не абстракція.

Держава - це люди, які продовжують її тримати.