Громадянство дітей пов’язується насамперед з громадянством їх батьків, а саме перебуванням у громадянстві України батьків дитини чи одного з них, а також фактом реєстрації місця проживання батьків дитини чи одного з них на території України на момент народження дитини. Так, громадянство осіб, які народилися в період з 13 листопада 1991 року (дата набрання чинності Закону України «Про громадянство України» в редакції від 8 жовтня 1991 року) і по 28 лютого 2001 року включно, якщо такі особи народилися в Україні або їх батьки чи один з них були громадянами України, визначається відповідно до Закону України «Про громадянство України» в редакції від 8 жовтня 1991 року та Закону України «Про громадянство України» в редакції від 16 квітня 1997 року. У разі непідтвердження вищезазначених фактів, один із батьків чи законний представник дитини має право звернутися до територіального підрозділу ДМС із заявою про набуття громадянства України даною категорією дітей за місцем проживання (такі діти можуть набути громадянство України відповідно до частини 3 статті 8 Закону чи статті 14 Закону). Положення статті 7 нині чинного Закону України «Про громадянство України» застосовуються до осіб, які народилися після 1 березня 2001 року (дата набрання чинності Закону). Відповідно до частини першої статті 7 цього Закону особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Місце народження особи в даному випадку не впливає на можливість набуття нею громадянства України: особа набуває громадянство України незалежно від того, народилася вона на території України чи за її межами. У такому випадку, один із батьків чи законний представник дитини може звернутися із заявою про набуття дитиною громадянства України за народженням до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання. Після прийняття рішення про набуття громадянства України особа отримує довідку про реєстрацію особи громадянином України.
Підстави виходу з громадянства України визначені статтею 18 Закону України «Про громадянство України». Щодо виходу з громадянства України повнолітніх громадян України слід зазначити, що вихід з громадянства України допускається лише стосовно тих з них, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном. Разом з тим, допускається вихід з громадянства України дітей незалежно від місця їх проживання у випадках, передбачених частинами дев’ятою - одинадцятою статті 18 Закону України «Про громадянство України», а саме: дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи особами без громадянства, - за клопотанням одного з батьків; дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий є іноземцем, - за клопотанням усиновителя, який є іноземцем; дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, - за клопотанням одного з усиновителів. При цьому слід враховувати, що: вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України; вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.
Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Статтею 2 Закону України «Про громадянство України» передбачено, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про громадянство України» добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для втрати громадянства України. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:
- одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
- набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
- автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
- автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави.
Положення пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» не застосовуються, якщо внаслідок виходу з громадянства України громадянин України стане особою без громадянства. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України. Громадянин України, щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України. Щодо громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.